П`ятниця, 21.09.2018, 18:37:35
Вітаю Вас, Гість
Головна » 2016 » Грудень » 2 » «Я пам’ятаю, я не забуду»
13:38:42
«Я пам’ятаю, я не забуду»

Трагічні події в Україні, починаючи з листопада 2013 року, не залишають  байдужим  жодного громадянина країни. В День Гідності та Свободи, який відзначають на честь початку двох революцій Помаранчевої (2004 р.) та революції Гідності (2013 р.), українці віддають  шану громадянському подвигу, патріотизму та мужності людей, які виступили на захист демократичних цінностей, відстояли національні інтереси і  європейський вибір нашої держави.

Згідно навчального плану в Білокуракинському професійному аграрному ліцею пройшов літературно-музичний виховний захід під назвою «Я пам’ятаю. Я не забуду.!» присвячений революції Гідності.

На початку ведуча Ірина Мельничук (група № 35) відповіла присутнім на питання «Що ж таке  гідність ?». Вона сказала: «З морального погляду це поняття виражає уявлення про цінність усякої людини. З погляду етичності означає особливе  ставлення до самої себе. Тільки той, хто має гідність, може знайти в собі сили робити те, що вважає за потрібне, не зважаючи на страх. Ми бачили гідність в очах жінок, що відправляли своїх чоловіків на Майдан і плакали, бо відпустити страшно, а не відпустити ще страшніше. Як потім поважати чоловіка, котрий сидить дома, коли інші боронять свободу. Ми і зараз бачимо матерів, жінок, коханих, які відпускають своїх чоловіків на захист України. Ми бачимо жінок, які воюють… Ми бачимо волонтерів, які завдяки своїм зусиллям, при підтримці влади, народу,  всього світу, створили армію України якої вже майже не було. Ми бачимо  гідність у людях, які цілодобово ремонтують і створюють нове озброєння. Ми бачимо гідність у волонтерів – медиків, що виносять поранених із-під куль. А що є негідно? Негідно убивати людей тільки тому, що вони спілкуються державною мовою й носять на собі символіку  країни, у якій проживають. Негідно зневажати народ, частиною якого є ти. Подумай про це! Україна заплатила і продовжує платити надзвичайно високу ціну за те, щоб гідність була першою із чеснот українців». Учениці групи № 25 Бондарєва Інна, Махмудова Севіль, Лебедєва Карина прочитали вірші Надії Нещерет – волонтерки із міста Старобільськ, справжньої патріотки України, яка з перших днів війни стала допомагати переселенцям та військовим. Тоді ж почала писати вірші «Бо дуже болить душа за майбутнє моєї країни, дуже тяжко коли гинуть наші герої. Боляче, коли бачиш сльози невтішних матерів».

 Музичну частину заходу підготувала художній керівник  Христина Лобач. Українські народні  та патріотичні пісні прозвучали у виконанні Сабріни Лобач, Карини Івченко та Анастасії Вітер. Їхній спів не залишив байдужим нікого із присутніх.

Сьогодні життя нашої країни змінюється. Ми молоде покоління це частинки народу вільної, незалежної, осяяної сонцем України і нам творити нову історію держави, що займе належне місце серед вільних і рівних країн планети. Ще в І ст.до н.ери римський державний діяч, філософ Цицерон сказав «Люблять  Батьківщину не за те, що вона велика, а за те, що вона твоя». В цей такий складний для нашої держави час ми маємо прокидатися в ранці і усвідомлювати, що ми зробили для завершення цієї нікому непотрібної війни, що ми побудуємо вільну, сильну Україну. Люди, будьте мудрими, будьте добрими, будьте мужніми. Любіть Україну !

Переглядів: 64 | Додав: Админ | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0