Середа, 12.08.2020, 16:21:04
Вітаю Вас, Гість
Головна » 2019 » Жовтень » 18 » Білокуракинському професійному аграрному ліцею 60 років!!!
09:15:07
Білокуракинському професійному аграрному ліцею 60 років!!!

           

Зорепадом проносяться наші роки, летять, аби ніколи не повернутися. Та в пам`яті    Білокуракинського  професійного аграрного ліцею живуть і не згасають    сторінки   шести десятирічної  давнини. Скільки всього відбулося за ці роки і минуле, і сучасне, і майбутнє…

Ця дата надихнула нас вирушити у своєрідну мандрівку крізь час. Історія нашого навчального закладу наповнена хвилюючими подіями, які  ми згадали з   гордістю та любов`ю, з трепетом та натхненням, запросивши ветеранів  праці та  колектив  ліцею  на  святкову  зустріч  під назвою «Від усієї  душі. Час. Спогади. Долі»

Першим директором училища став Гребенюк Іван Матвійович. Під його керівництвом була перевезена техніка з міста Брянка та переведені учні.

Сніжного листопада 1959 року пролунав перший дзвоник, який сповістив про початок занять, відкривши еру теперішнього Білокуракинського професійного аграрного ліцею.

В одноповерховому приміщенні барачного типу, у двох обладнаних під   класи майстернях отримували путівку в життя юнаки і дівчата з усіх куточків України.   Одним із  цих  юнаків  був і  Назимко  Володимир  Іванович, який приїхав в  Паньківку  на один  рік… , а залишився  на  все  життя.

У 1963 році відбулася перша реорганізація училища механізації і тепер воно: сільське професійно-технічне училище № 7. Майстерні поповнювалися новою технікою, кількість учнів значно збільшувалася. Директором училища в ці роки був Мезинець Іван Федорович,  який  зі своєю  дружиною Надією  Никифирівною переїхали з  Полтавщини. Тут  народилися  їхні діти, онуки .

1970 – ті  роки. Крицький Олександр Никифорович – наступний директор училища. Він надовго запам`ятався всім учням та робітникам тих років - принциповий, рішучий, суворий та наполегливий, піддержував  залізну дисципліну та ідеальний порядок.

А життя не стояло на місці…

Наприкінці 70-х років розпочинається підготовка учнів з нової спеціальності «Плодоовочівник». В цей час училище очолив Колеснік Григорій Петрович. Завдяки його наполегливості  навчальний заклад стає одним із флагманів професійної  освіти Луганщини. Багато  гарних  слів хочеться сказати на його адресу  - він  є  прикладом  справжнього керівника, а   Тамара  Іванівна , його  дружина, ніжної  душі  людина, народилася  в  Білорусії, але   рідною  Паньківка  їй  стала на  все  життя 60—70   роки  були  врожайними на  молодих  спеціалістів:

З  великою  повагою  згадують  учні тих років  уроки    воєнної  підготовки   які проводив  Роззувайло  Олексій  Данилович, а  спортивна  гра  «Нумо, хлопці!»   під  його керівництвом, запам’яталася як  вихователям так і жителям  села.

Сімя   Оселедько  Віктора  Яковича,  незмінного  замісника  директора ,  Оселедько Миколи  Федоровича,  агронома  «Від бога», та  Ніни  Андріївни життєрадісної, але принципової жінки поповнили  ряди  молодих  спеціалістів.

Сімя  Головко  Олексія  Федоровича «гарячого»  за   характером ,  а в душі   доброї та  відзивчової  людини.

Іванець  Раїса  Вікторівна - вимоглива, як до учнів  так і до колег, вона  була прикладом  справжнього  викладача, ввічлива,   завжди  привітна, учні вчилися у неї не тільки  предмету  математики, а  й   культури,  і  мови, і поведінки, і  взаємовідносин.

Хто  міг  собі  уявити бухгалтерію  училища  70-80х без  енергійної. веселої  Гладченко  Валентини  Архипівни та  незмінної  її  помічниці,  в ті роки  зовсім  юної,  а  на  сьогоднішній день - наймолодшого ветерана  праці  ліцею - Сагайдак  Світлани   Тимофіївни  .

Заїка  Анатолій  Петрович  запам’ятався всім, як   компетентний з усіх     питань, старший  майстер. В  нього  підрозділі було   більше   двадцяти  майстрів  виробничого  навчання, поля учбового  господарства,  машино – тракторний  парк сільськогосподарської  техніки.  Майстри  виробничого навчання - Скороход Іван  Дмитрович, Хрипун  Володимир  Олексійович , Бунчужний  Віктор  Васильович, Головко  Вадим  Павлович, а пізніше  Оселедько  Микола  Олексійович, Сагайдак  Володимир  Петрович, Газда  Юрій  Яношович, Лавренко  Сергій Афанасович,  Толок  Олександр  Миколайович. Парійов   Іван  Ілліч  були  найголовнішими   та   найавторитетнішими людьми в училищі Вони  дійсно  вчили  своїх  вихованців    головному - обраній  професії  тракториста, комбайнера, водія.

Найважчим із  підрозділів  училища  звісно, було  учбове  господарство   де  на  протязі   багатьох  років за    худобою доглядали  Кійко  Ніна  Філіпівна, Кійко  Василь Федосійович  Забайрачна Анна  Семенівна,  Журавльова Варвара  Миколаївна,  яка на пенсію йшла вже замісником директора по господарчий  частині - це      трудолюбиві, щирі люди.  а на зміну  їм прийшли  сім`я  Соляних -  Надія Григорівна та Олександр  Іванович. Тяжка фізична праця, не нормований  робочий  день, не зламали цих  людей, вони і зараз  залишилися  доброзичливими та  відкритими.

 А  їдальня, на протязі  всіх  років існування  училища,  була  для  учнів  головним  та  самим   улюбленим місцем.   Смачні  обіди, вечері  готували справжні   фахівці    кухарської  справи - Білоус  Розалія  Федорівна, Скороход  Зоя  Олександрівна, Світлична   Катерина  Андріївна, Головко  Катерина Степанівна, Боровенська  Любов   Петрівна, Плотницька  Любов  Юхимівна. Жінки  з різними характерами, смаками, поглядами , але   працювали   вони  дружньо та  злагоджено.    Діти    завжди дякували за  смачні обіди,  говорячі : «Смачненько, як  вдома».

Гуртожиток завжди  був  одним із  найскладніших  підрозділів. Навіть до  200  учнів проживало в ньому і кожній  дитині   приділяли  увагу   його працівники 

Жукова Валентина Іванівна,  Світлична  Серафима Трохимівна,  Васильченко Надія  Михайлівна,   вихователь  Черняєва Тетяна  Петрівна,   чергова  Бунчужна  Ольга  Василівна.   Діти ділилися з ними  своїми   секретами, бідами,  успіхами, довіряли їм у  всьому, були для  вихованців   ці  жіночки - справжніми  мамами.

Початок  80х  років…..

 Відкриваються нові спеціальності «Лаборант хіміко-бактеріологічного аналізу», «Водій. Бджоляр» Майстром виробничого навчання на одну з перших  груп ставлять, тільки  но закінчившу з відзнакою училище, Диркач  Валентину  Михайлівну  та  не помилилися -  проробивши  майстром    більше 25 років  вона завжди була для учнів  авторитетом, не даремно,  із року в рік,  називали діти Валентину Михайлівну найдорожчим словом   «мама». Підтримував та допомагав їй у всьому  Диркач  Сергій Олексійович – щирий та  добрий  чоловік.

Для підготовки  фахівців лаборантів хімбаканалізу та водіїв по цільовому направленню  приїздить до  Паньківки, закінчивши Київську  академію з  відзнакою,  сімя  Колинчуків – Наталія Миколаївна та Адам Філімонович. Сравжні фахівці  спецдисциплін, висококваліфіковані викладачі, вимогливі, строгі, принципові, а в душі  добрі, щирі, справедливі, вони  стали  прикладом  сучасних  викладачів, як для учнів  так і  для  колег.                           

Кравцов   Олександр  Володимирович  найавторитетніший  викладач в своїй  галузі, досконало   навчав  учнів  професійній  майстерності, а Кравцова   Олександра Іванівна була  найкомпетентнішим      головним  бухгалтером  тих  часів.

Сімя   Міненків   стрімко увірвалася в  життя  села  Паньківка, перевернувши  буденність. Училище  загуділо своїми спортивними  досягненнями: фізична зарядка вранці, гурток  спортивної  аеробіки, волейбол та  інші  спортивні та масові заходи.    Лариси  Миколаївна   та Олександр Володимирович  стали  для учнів та  жителів села прикладам  справжньої  родини – дружньої, працьовитої, люблячої.

Багато  гарних  слів  хочеться сказати  на  адресу  Новохатської  Юлії  Миколаївни справжнього фахівця кондитерської  справи, гарної  господині. За її рецептами  печемо ми і  медовики, і пироги, і збиваємо креми.

 А Оселедько Оксана  Олександрівна - медичний  фельдшер з  багаторічним  стажем роботи, завжди вчасно та кваліфіковано надавала  допомогу учням та співробітникам, піклувалася  про  самопочуття дітей.

Заєць  Наталія  Іванівна - енергійна, завзята, доброзичлива, працювавши в  ліцеї,  Наталія Іванівна була для дітей чудовим  педагогом, психологом дитячих душ, за це  вони  її обожнювали та по справжньому  любили за  непіддільну  доброту  душевну.

На  початку   80  років   робиться капітальний ремонт приміщень учбового господарства, розширюються посівні площі. Контингент учнів зростає і становить уже 460 чоловік.

Саме в цей час починають працювати в ліцеї наші ветерани педагогічної та трудової праці, які понад 35 років свого життя віддали нашому ліцею, ті, хто 20-річними юнаками і дівчатами прийшли сюди та назавжди підкорили розум і серця своїх учнів і до сьогоднішнього дня вносять краплини душі своєї роботи у величезний океан профтехосвіти! Майже у всіх  них один запис у трудовій книжці – село Паньківка  Білокуракинський  професійний аграрний ліцей.

Бриндюк Ольга Іванівна, Світличний  Анатолій Іванович, Ясиненко  Валентина Іванівна, Світлична Зінаїда Дмитрівна, Лавренко Василь Панасович, Скороход Віктор Олексійович, Лавренко Тетяна Григорівна, Забайрачний Сергій Григорович, Трінко Тамара Іванівна, Шелудченко Людмила Олексіївна, Ромашенко Сергій Володимирович, Оселедько Юрій Миколайович.

Вагомий внесок в розвиток навчального закладу вніс і Федоренко Віктор Михайлович, який працював директором з  1994 по 2000 рік. Під його керівництвом в  ліцеї розпочинається  підготовка учнів по спеціальності «Кухар. Кондитер». Професійно-аграрний ліцей пройшов тривалий час встановлення… Змінювалися професії,  зменшувався контингент,  до мінімуму звелося державне фінансування. Настали лихі 90-ті і для нашого ліцею. Але в колектив прийшли висококваліфіковані працівники, які не дивлячись на труднощі не втрачали свого обличчя та вклали багато зусиль,и щоб не тільки вижити, а й  успішно здійснювати основне  своє завдання – навчати молодь                     робітничим професіям та готувати їх морально до життя в   складних економічних умовах.

Ромашенко Наталія Іванівна, Роззувайло Галина Миколаївна, Скороход Ірина Василівна, Сисоєва Ніна Іванівна, Світлична Оксана Олексіївна Шевцов Микола Павлович, Бондаренко Валентина Василівна., Могилка  Микола  Васильович.                           

А життя  не стояло на місці. Змінювалися кадри, контингент учнів, ринкові відносини поставили свої вимоги до профтехосвіти. Саме в  цей нелегкий час був призначений директором Білокуракинського професійного аграрного ліцею Турчанніков Олег Олександрович – принциповий,  ціленаправлений,  працездатний,  справжній приклад сучасного лідера. Олег Олександрович вміє аналізовувати розвиток освітнього процесу і знаходити можливості для  його реалізації. Під його керівництвом ліцей стає найкращим серед аграрних ліцеїв Луганщини. А допомагає йому в цьому колектив, який поповнюється спеціалістами

Трощієва Тетяна Василівна, Вітер В`ячеслав Миколайович, Головко Сергій Олексійович, Кашуба Віталій Олександрович, Газда Дмитро Юрійович, Пащук Юрій Григорович, Світлична Віра Василівна, Сірик Юрій Олександрович, Скороход Андрій Володимирович,  Солоха Наталія Олексіївна, Силкіна Лілія Миколаївна.

Скільки учнів пройшли коридорами ліцею. Всіх і не злічити. А скільки дитячих сердець прихистили турботливі руки цих  працівників ліцею, скільки широких шляхів відкрили вони для   своїх вихованців:                                  

 Заїка Юрій Миколайович, Роззувайло Володимир Володимирович, Світличний Сергій Миколайович, Оселедько Олексій Олексійович, Брик Людмила Петрівна, Газда  Світлана Анатоліївна,   Хорольський  Денис Іванович, Головко Галина Анатоліївна, Карпова Катерина Олександрівна. Карпов Микола Володимирович, Биков Андрій  Володимирович, Головко  Евген   Олександрович, Хорольська Марина  Сергіївна, Крамарєва Ірина Євгенівна.

Ліцей по праву пишається своїми випускниками, бо їх успіхи то часточка роботи всього нашого трудового колективу. За роки  існування нашого навчального закладу було підготовлено 17 тисяч висококваліфікованих робітників. Майже кожен механізатор   нашого району - наш випускник. Це не було б можливо без  самовідданих, творчих педагогів, які вийшли на  відпочинок,   які  зараз  працюють  тут ,які  люблять його всім серцем, прагнуть робити все для його процвітання  А  учні з  вдячністю  згадують  своїх викладачів , пам’ятають роки навчання і  зустрівшись  обов’язково розпитають за  всіх , передадуть  щирі вітання, та  найкращі  побажання  а це значить ми не даремно  тут працюємо , віддаючи  дітям  всю свою душу.

В  ці  ювілейні  дні    ми не  можемо  не  згадати про  тих  людей, які  віддали  нашому  учбовому  закладу  свою  молодість, здоровя,  свою  душу,   яких немає  поряд  з  нами  це:

Нетлінний  Віктор  Васильович, Журавльов  Іван  Степанович, Оселедько  Володимир Никифорович, Костянніков  Леонід Борисович, Світличний  Микола  Іванович, Оселедько  Катерина  Яківлівна, Скороход  Тамара  Олександрівна, Журба  Любов  Аврамівна, Гладченко  Василь  Гнатович, Боровенський Володимир  Іванович, Світлична  Марія  Трохимівна, Гладченко  Олександра Олексіївна, Світличний  Іван  Васильович, Мезинець  Іван  Федорович, Гладченко Іван  Омелянович, Вітер  Володимир  Миколайович, Вітер Вєра  Іванівна, Веснянцев  Кузьма  Пантелійович, Светличний  Василь  Борисович, Шелудченко Борис  Анатолійович, Солоха  Олексій  Михайлович,  Миненко  Олександр   Володимирович,  Журавльов  Іван  Васильович.

А  що ж  ліцей !  А він  так і  буде  стояти  в  п’янкому  ароматі  липового цвіту,  як  мінімум  ще   60  років!

Переглядів: 116 | Додав: Админ | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: